Увійшовши в середину, жінка побачила, що на столах лежить незліченну кількість золота і коштовностей. Від здивування вона розкрила рот. Пустила дитину на підлогу і жадібно почала запихати в свої кишені багатства.
Жінка отримала попередження згори:" У твоєму розпорядженні всього 9 хвилин!" Втративши сили і через раз дихаючи, наповнивши доверху свої кишені за останні хвилини, вона вибігла з усім багатством назовні. Двері зачинилися... І тут жінка згадала, що дитя залишилося всередині. Але двері закрилися навіки.
Така ситуація має місце і в нашому житті. Ми живемо в цьому світі вкрай мало і нерідко чуємо свій внутрішній голос: пам'ятай головне. А головне — це душа, сім'я, наша сутність.
Але матеріальні блага іноді нас так сліпить, що головні цінності залишаються в іншій стороні життя. Тільки смерть відкриває нам очі і тоді все стає на свої місця. Коли двері в цю життя більше ніколи для нас не відкриються, ніякі незліченні багатства нашу душу не врятують.
Добро — то, что нравится ЛИЧНО НАМ. Зло —то, что НАС САМИХ не устраивает
Через час на пороге Борькиной квартиры стояла пожилая строгая женщина....
This website uses cookies.
