Біполярний афективний розлад є психічною проблемою. Для нього характерні нетипова зміна настроїв, перепади енергійності і повного внутрішнього спустошення, апатії. Биполярному розладу можуть бути піддані і діти, особливо підлітки.
Розглянемо особливості прояву біполярного афективного розладу у дітей. Дебют захворювання може статися практично в будь-якому віці, але найбільш часто — в чотирнадцять-шістнадцять років, у пубертатний період.
Біполярні розлади у дітей: особливості прояву
Обычно начало БАР — это депрессивная фаза болезни. Причем для ребенка характерна некоторая маскировка переживаний, свойственных обычной депрессии, при этом он демонстрирует заметные нарушения в своем поведении.
Также наблюдаются изменения в характере: так ранее вполне адекватный и спокойный ребенок вдруг становится невыносимым, чужим, непослушным. Он может начать использовать в речи нецензурные слова и выражения, обзывает родителей. Часто уединяется, уходит в себя, закрывается в своей комнате и не хочет ни с кем контактировать.
На попытки родителей достучаться до него в прямом и переносном смысле может проявить физическую агрессию. Такое поведение обычно сказывается на успеваемости. Иногда ребенок просто перестает ходить в школу, а если и посещает, то старается демонстративно срывать ранее интересные для него уроки.
Коли батьки та вчителі починають волати до нього, умовляють, наводять різні аргументи, дитина, як правило, говорить, що його «всі дістали», йому «фіолетово», і взагалі «робіть, що хочете, мені все одно».
Дитина в депресивний період може багато часу приділяти соцмереж, скролл інформацію на різних сайтах, захоплюватися комп'ютерними іграми. Це допомагає йому хоч якось стабілізувати своє незрозуміле стан. Адже часто він просто не може зрозуміти, що з ним зараз пррисходит.
Дитина безуспішно намагається впоратися зі своїм станом сам. Хоча, як правило, не скаржиться, а лише констатує, що йому нічого не хочеться, сумно, нудно. Іноді порушується сон, немає апетиту.
Как правило, выраженная депрессивная фаза протекает в старшем подростковом возрасте. Вместе с перечисленными выше симптомами присутствует пониженный фон настроения, накатывает безысходность. Ребенок ни от чего не получает удовольствия, даже от того, что ранее приносило радость, являлось увлечением.
Возникает потребность в уединении, появляется явная апатия, совершенно не хочется ничего делать. Возникает чувство душевной боли, дети сами говорят, что перестают чувствовать себя живыми.
Це состояное може провокувати самоповреждающее поведінка, яке покликане повернути відчуття життя, перевести душевну біль у фізичну травму.
Автор Богданова Анжелика