Я залишилася зовсім одна на 9-му місяці вагітності. Мені навіть жити ніде. А все завдяки моїй улюбленій матусі та її нового чоловіка. Вона обіцяла мене прописати в новій квартирі, але обвела навколо пальця — я залишилася без даху над головою.
У минулому році мама почала будувати стосунки з Ігорем. Він мене відразу не злюбив. Я на той момент була вже зовсім дорослою і не втручалася в життя мами, але його чомусь все одно дратувала. Коли я приходила в гості, він спеціально розпалював обстановку і провокував скандали. Дійшло до того, що я почала з мамою підтримувати зв'язок лише по телефону.
У маминій квартирі я була прописана і мала ½ частину. Тобто, я при бажанні могла там жити. Але знімала житло, щоб не заважати мамі бути щасливою. Я не мала нічого проти того, що Ігор живе з мамою. У нього була своя квартира, але він чомусь до себе не кликав маму.
На той момент у мене був хлопець, і ми готувалися до весілля. Я була занурена у свої турботи, тому до мами практично не навідувалася. Але буквально за місяць до весілля я виявила в нашій спальні свою кращу подругу. Звичайно ж, все торжество довелося скасувати.
І тут я дізнаюся, що чекаю дитину. Я зізналася в цьому мамі і сказала, що хочу зробити аборт. Вона мене відмовила. Мовляв, це великий гріх, та й наслідки можуть бути плачевні.
Я теж хотіла цієї дитини, але розуміла, що одна не витягну його. Однак мама пообіцяла мені допомагати. Хоча її чоловік був не в захваті від такого розвитку подій. Коли я переїхала до них, він взагалі рвав і метав. Я намагалася йому не потрапляти на очі, щоб зайвий раз не нервувати.
Я купувала продукти, віддавала частину грошей за комуналку і виконувала половину домашньої роботи. Як ви вже зрозуміли, я жила не на всьому готовому і догоджала матері, адже знала, що вона тут головна.
Через якийсь час мама і її улюблений почали говорити про те, щоб продати цю двійку і купити трикімнатну квартиру. Мовляв, тісно всім разом, а скоро малюк народиться. Мене особливо ніхто не питав, лише виписатися змусили. Мама пообіцяла, що частина нової квартири буде належати мені.
Поки мама займалася продажем і купівлею нерухомості, я винаймала кімнату у гуртожитку. Без умов і комфорту, але вибору не було, так як треба було відкладати гроші на декрет. А потім я дізналася, що вони купили двокімнатну, але в новобудові, та ніхто мене там прописувати не збирається. Крики і плач моєї дитини їм не потрібні, тому я повинна сама вирішувати свої проблеми.
— Ти вже доросла, сама повинна викручуватися, а я з чоловіком лаятися не хочу! — сказала мені мама.
Так і я залишилася біля розбитого корита, ще й вагітна. У мене тепер навіть прописки немає, і як бути? Грошей, звісно, на знімне житло теж не вистачить. Адже Я реально не очікувала від мами такої підстави. Я була впевнена, що вона мені допоможе в такій складній життєвій ситуації. Якщо б я знала, що все так буде, я б перервала вагітність.
І як бути тепер? Чи є якийсь вихід? Дитину я кинути не зможу, адже 9 місяців виношувала під серцем. Та тільки занадто багато труднощів на мене навалилося.