Дитячий майданчик. Дві дівчинки гойдаються на гойдалках і ведуть неквапливу, світську бесіду.
— Щось давно ніякого свята не було, — задумливо каже одна. — Шкода!
— Мені не шкода, — каже друга.
— Ти свята не любиш?!
— Люблю! Дуже! У мене їх повно, кожен день — свято!
— Не може бути!
— Може. Ми святкуємо Дні народження.
— День народження, ти хотіла сказати.
— Дні народження ми теж святкуємо, але рідко, тільки раз на рік. А Дні народження — кожен день. Мій тато це свято вигадав.
— І як ви його святкуєте?
— Дуже просто! Папа будить вранці мене і маму, ми всі біжимо на кухню, беремо склянку з водою і тато говорить тост: «Чудовий день сьогодні народився! Нам з ним дуже пощастило! За Новий День!» І ми п'ємо воду, їмо мед і співаємо яку-небудь пісню.
— А якщо день поганим вийде?
— Так раніше і було. А як тільки ми стали відзначати це свято, майже всі дні або хороші, або дуже хороші. Рідко-рідко щось не дуже хороше відбувається.
— Чому ж тоді в інших людей такого свята немає?
— Тато сказав, що це свято є у всіх, тільки не всі його помічають. Багато хто просто забули про це свято. Якщо хочеш, приходь в суботу до нас. Переночуєш, а вранці разом з нами попразднуешь!
(Григорій Беркович)
На фото: робота художниці Анастасії Стовпової