Накопичений досвід дільничного педіатра, щоб сказати людям, як вже точно робити не треба

Життя вашої дитини у ваших руках! Ваша дурість може коштувати дуже дорого!

Багато разів коментувала відповідні теми, обурювалася, пропонувала якісь варіанти вирішення цих жахів... Але віз і нині там, вирішила узагальнити накопичений досвід, щоб сказати людям, як вже точно робити не треба.

Вступ: я дільничний педіатр. Працюю трохи менше 5 років. Але навіть за цей недовгий час встигла надивитися...

*Дитина 1 місяць. Червоний, опухлий, очі не відкриваються, т. к. повіки набрякли і схожі на 2 сардельки навколо ока. – поїли червоним домашнім вином «для гемоглобіну». Вином. Дитину!

*Дитина 1 місяць. Знову ж червоний, набряки скрізь, плюс висип по всьому тілу. – капали в ротик лимонний сік. Дитині потрібні вітаміни! Особливо вітамін С, який, як відомо, найкраще видобувається організмом з чистого лимонного соку!
Люди ви в своєму розумі? Фрукти тільки печені, у вигляді пюре з 6 місяців! Після 7 місяців вводите сирі фрукти і строго за списком дозволених. Консультуйтеся з педіатром по харчуванню, а не з бабусями та інтернетом!

*Дитині 2,5 місяці. Очі не відкриваються, злиплися від гною, який до речі ще й тече по щоках. Скільки хворіє? – 2 тижні. – Чим лікувалися? – Сечею промивали! – Який сечею?! – Ну бабуся дивиться Малахова, він сказав, що сечею можна вилікувати! – Так який сечею?! – Ну бабусиної ж! Адже ми (мама і тато) боліти чим можемо, а бабуся вже старенька, у неї тільки гіпертонія, а так вона здорова!
Зи.
Сеча – наше все!

*Дитині 3 місяці. Як какає? – Нормально. – Скільки разів на день? – Ну раз 10. – Скільки?! – Ну буває іноді більше, іноді менше. – А якого кольору? – Синього. – ЯКОГО???!!! – Синього!
Все нормально, просто мама з 2 місяців дає дитині лохину їсти. Немає слів...

*Дитині 2 місяці. Прибігли на прийом мама з бабусею «З ним щось не в порядку!». Задихається, опух.
Дивлюся – ойойой, все погано! Швидко викликала реанімацію прям в поліклініку. Поки вони їхали, надала першу допомогу, вколола все що треба...
Слава Богу, приїхали вчасно, відвезли в лікарню. Матуся вирішила відмовитися від грудного вигодовування («груди зіпсується»!) і в перший же «відмовний» день малюка нагодувала манною кашею на коров'ячому незбираному молоці. (хто не знає – сильні алергени). Як наслідок – набряк Квінке. Ну чим ви думаєте? Молоко не можна давати в такому віці, і манку теж. Не МОЖНА. ВЗАГАЛІ.
*все закінчилося добре, матусі промили мізки, провели бесіду... Поки веде себе добре!)

*Дитині 1 рік 11 місяців. «Доктор, він обпікся чаєм, подивіться». Ну гаразд, показуйте. Знімають з ноги 100500 шарів бинта... разом з шкірою і м'ясом!!! Дитина в напівнепритомному стані... Давність опіку – 3 дні. Що робили? Прикладали мазь Вишневського!!!!! Звичайно, відправила в стаціонар. Що буде з ніжкою – не знаю. Якби звернулися відразу – 100% сприятливий результат, а так...
*і так, мазь Вишневського – наше друге все!

*дитині 9 місяців. Їде з дому по швидкій з блювотою, поносом, температурою 40 в інфекційну лікарню. (слава Богу, мама додумалася викликати!). Дитенка лікують. Крапельниці, уколи, несмачні ліки.... Походу з'ясовується причина захворювання. Матуся прочитала, що дитина в 9 місяців вже повинен їсти м'ясо. Ну вона і дала йому пів ложечки м'ясного фаршуСирого. ФАРШУ. ДИТИНІ. 9 МІСЯЦІВ. СИРОГО.
Ну, гаразд, вилікували, провели бесіду, відпустили додому під нагляд дільничного педіатра (мене тобто). Так я до них навіть зайти не встигла!!! В той же день – друга серія: блювота, пронос, температура.... Знову инфекционка.
«Мамо, ви що, знову йому фарш давали?!» — «Ні. Ви що, ви ж сказали, що не можна! Я просто пиріжки з печінкою пекла, молола печінковий фарш на м'ясорубці, і він так до нього тягнувся... ну я і дала!» Собі б дала. Звідки ви такі дурні? Ви ж вбиваєте своїх дітей!

*Дитині 5 місяців. Виклик на будинок. Привід – температура 40, висип. Йду.
Те, що я там побачила, я тільки в найстрашніших медичних книжках зустрічала. Це була не сип, це були майже рани, величезні, по всьому тілу! Дитина кричав, майже не перестаючи, неможливо було доторкнутися, бо крик посилювався...
Я запропонувала викликати швидку, на що мені було сказано: «Ви що, тупий?! У нього зуби йдуть, і тому вуха болять, от він і плаче! Ви що, не можете йому допомогти?!». Розмовляти було не з ким, тому я викликала швидку допомогу. І потім ми разом з ними медиками вмовляли батьків поїхати в лікарню. У дитини виявився інфекційно-токсичний шок, від якого деякі навіть вмирають, особливо без належного лікування. Але цього дитині пощастило. Його вчасно поклали в лікарню, вчасно надали допомогу....
А ті батьки, до речі, з тих пір більше до мене не ходять. Не довіряють. І розповідають іншим батькам з ділянки, що я не змогла їм вуха вилікувати, а відправила в лікарню. Ось така я погана) А якщо б померла дитина, хто був би винен? Теж я? Батьки ж не можуть бути винні. Тільки лікар.

Розповідати можна нескінченно. Кожен день – нові «приколи», від яких не сміятися, а плакати хочеться). Я розповідаю ці жахи, все як є. І закликаю колег до того ж!

Люди, не будьте дурними. Якщо ви не знаєте чогось — консультуйтеся з лікарем. З харчування, лікування, по будь-якій травмі! Життя вашої дитини у ваших руках! Ваша дурість може коштувати дуже дорого!

Всім добра і здоров'я! Бережіть дітей!

Автор Likeness.

Джерело: pikabu.ru

Клуб батьківського майстерності