Не оминула і мене ця кара. Коли мені був рік, моя ле маман вирішила мене поголити наголо. Не маючи машинки під рукою, вона нічого не знайшла краще, ніж поголити мене бритвою.
Причому тоді у мене вже була нормальна така копиця волосся на голові.
Потім на сімейних святах вона часто розповідала, як я плакала і виривалася. Коли мій тато повернувся з роботи, його чекала я — лиса, в порізах, з синьою головою.
Коли моїй дитині виповнився рік, мама почала питати, чи збираємося ми його стригти. Тоді я почала розпитувати, а, власне, нафіга це треба робити? Мені сказали, що «ну, так прийнято». Тобто вона сама не в курсі, для чого це треба.
P. S. Свого сина не голила, не хрестила і не робила нічого з ним такого, що «ну, так прийнято».
Автор Mrs.Pumpkin