Все частіше в сім'ях трапляється перекіс в ієрархії. Нерідке явище, де всі члени сім'ї дорівнюють один одному. У них немає поняття «батько як опора, як людина, хто старше і може допомогти і підказати, хто несе відповідальність». Тут усі рівні спочатку.
Буває, що є рівність між мамою і дитиною. Він навіть для неї виходить на верхню позицію, важливий і необхідний. А тато при цьому знаходиться нижче. А буває, що сама мама знаходиться вище, а тато на рівні дитини. Він для неї і стає ніби другою дитиною. Тато є, але він якийсь слабенький, не такий, не дотягує.
Чи можемо ми назвати таке ставлення нормальним? Навряд чи.
Адже те, як мама ставиться до тата, до свого чоловіка, впливає на те, як дитина сприймає батька і його образ. Мама з повагою – і дитина теж.
Неповага ж чоловіка призводить до того, що і дитина починає зневажливо ставитися до папи і вже не може спиратися на його батьківський авторитет, присвоювати ресурс батьківській енергії. Ось він, матріархальний перекіс у всій красі.
Звідки ж ростуть ноги?
Далеко ходити не треба. Які акценти розставляє держава? Почнемо з свят: День матері є, Міжнародний День захисту дітей теж є, День родини є. А просто Дня батька – ні. У багатьох документах теж прописано чорним по білому: «Підтримка материнства і дитинства».
Так, жінки по природі своїй дитині ближче. Саме вони виношують протягом 9 місяців свого майбутнього сина чи дочку, саме вони в більшості випадків проводять з ними все свій час. Але хіба тата не вносять свій внесок?
Більшість стереотипів також йдуть з феномена відсутнього батька. Все це завдає тільки шкоду. Шкоду родині, відносин між чоловіком і жінкою, дітям.
Наприклад, нерідкі такі помилки:
♦ Папи не настільки відповідальні, щоб їм можна було довірити дитину.
♦ Татам в принципі не цікаві діти, їм куди важливіше робота, друзі, риболовля, телевізор і диван.
♦ Мама для дитини – це все, і вона повинна бути усім цим, абсолютно забувши про себе.
♦ Материнство – це не роль одна з багатьох, а призначення.
♦ Поки діти маленькі, татам вони не цікаві, ось підростуть – тоді...
♦ У чоловіків психіка слабкіше. Вони не витримають супроводжувати дружину в пологах, не витримають і міняти підгузки.
♦ У жінки змінюється гормональний фон, тому вона сильніше прив'язана до дитини, ніж батько.
Цікаво, що якщо батько починає включатися у виховання дітей з періоду вагітності, бути поруч, то і його гормональний фон змінюється, як і у жінки. І ось вже формується надійна прихильність і теплий довірчий контакт з дитиною.
Так хто важливіше для дитини? Тато чи мама?
Сподіваюся, що ви розумієте, що важливі обоє батьків. Мама вчить любові, тато дає безпеку. І тілесний контакт важливий не тільки з мамою, але і з батьком. Він дозволяє дитині розвиватися всебічно, вчить пізнавати себе з різних сторін.
А яку роль відіграє тато у вашій родині? В чому, в яких побутових речах допомагає вам чоловік?
Діна Талалаєва