Кілька років тому зі мною стався в автобусі один вельми курйозний випадок. Справа була влітку, в один з буднів, обідній час, я їхала в автобусі, в якому не залишилося жодного вільного місця. Людей повно.
Я знайшла вільне місце поруч з водієм. І ось чергова зупинка, у транспорт заходить батько з матір'ю і їх син п'яти років зроду. Поряд з місцем, призначеним для кондуктора, всілася бабулька.
Матуся, посадіть синочка до мене на руки. — запропонувала вона жінці.
Дякую, Іванку, сідай до бабусі.
Добре. — погоджується малюк і направляється до вказаного місця.
Я відразу помітила, що він кмітливий хлопчина. Тільки з'ясувалося, що він ще й розташований до спілкування. Жвавий хлопчик. Все б нічого, тільки бабулечке виявилося нудно їхати мовчки і вона стала задавати йому питання щодо його імені, чи відвідує він дитячий сад, знайшов вже наречену тощо. Хлопчина їй бадьоро відповідав і раптово замовкає.
Мамусю, — дзвінким голосом говорить він, глянь, на тітоньки мій блакитний горщик! — при цьому він тицяє на тітку в панамі блакитного кольору, яка і справді чимось нагадала горщик по формі.
Ну що ти, Іван, це капелюх така. — відповідає йому збентежена мати.
А я кажу, горщик! — не вгамовується Іван.
Тітоньки стало ніяково, і вона спробувала переміститися в інший кінець транспортного засобу. Ваня перестав звертати на неї уваги і заходився вивчати автомобілі за віконцем, продовжуючи розповідь про те, які проїжджають повз машини.
Поняття не маю, чи справді він у такі роки розбирається в машинах, я не дуже це розумію, але бабусі стало нудно, так як жінки слабко цікавляться автомобілями. І вона почала задавати супутнику питання:
Що тобі подобається їсти?
Ваня став перераховувати всі солодощі й наїдки.
Невже тобі каша не подобається?
Ні, не дуже.
Але ж каша дуже корисна!
Звичайно, я чув, що вихователька казала Вовчику, якщо він не буде їсти багато каші, то у нього пісюнчик не виросте.
Поняття не маю, чи ставили його батьки відповідні питання після приїзду додому вихователю, але у всіх, хто чув слова Вані, рот відкрився від подиву. А після всі стали дружно реготати. Пасажири зацікавилися бесідою бабусі і хлопчика. Він їх не розчарував.
Ти любиш своїх батьків? — пішов вельми дурне запитання від бабусі.
Звичайно, я чув, що сьогодні тато казав матері, що він відмовляється спати з нею, так як у неї попка холодна.
Кожен пасажир пирснув зі сміху, а мати почала піднімати сина, щоб вийти з транспорту, однак чоловік її зупинив, дав зрозуміти, що все нормально.
На цьому історія не закінчилася. Коли бабка це почула, то залишилася задоволена усіма відповідями і Ваня став далі розвивати тему.
Бабуля, а вас вже напевно почали шукати на тому світі з ліхтариками?
Бабуся виглядала розгублено.
Що ти маєш на увазі?
Ну коли ми йшли сюди, тато казав, що сто відсотків в автобусі буде повним повно бабок, яких вже на тому світі зачекались — шукають з ліхтариками, а вони всі в автобуси набиваються.
У цей момент всі покотилися зі сміху, батько спритно взяв сина на руки і вискочив на зупинці. А бабуся продовжила сидіти з подивом дивлячись їм услід. Швидше за все, парі довелося добиратися до пункту призначення на іншому транспорті.
Ось так іноді доводиться весело їздити в автобусах. Ось дізнатися б, як зараз поживає цей балакучий хлопчик.